Головна » Файли » Поради логопеда

МЕТОД БІОЕНЕРГОПЛАСТИКИ В КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІЙ РОБОТІ
[ Викачати з сервера (69.5Kb) ] 16.02.2017, 09:33

МЕТОД БІОЕНЕРГОПЛАСТИКИ В КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІЙ РОБОТІ

Тема. РОЗВИТОК МОВНОЇ МОТОРИКИ УДІТЕЙ-ЛОГОПАТІВ

Чим більше впевненості в рухах дитячої руки, тим виразніша мова дитини, чим більше майстерності в дитячій руці, тим дитина розумніша.

В. О. Сухомлинський

У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кі­нестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.

Для використання біоенергопластики в системі корекційної робо­ти з розвитку мовної моторики у дітей-логопатів необхідно визначити поняття біоенергопластики, мету та завдання використання біоенерго­пластики в корекційній роботі з дітьми-логопатами, а також розробити основні методи й прийоми та етапи корекційної роботи біоенергоплас­тики та самомасажу в розвитку мовної моторики.

Біоенергопластики — це поєднання рухів апарату артикуляції з ру­хами руки.

За даними А. В. Ястребової і О. І. Лазаренко, рухи тіла, спільні рухи руки й апарату артикуляції, якщо вони пластичні, розкріпаче-ні і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це надзвичайно благотворно впливає на активізацію мов­леннєвої та інтелектуальної діяльностей дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику. Розв'язуючи проблему застосування біоенер­гопластики в роботі з дітьми, що мають порушення мовлення, перед собою поставила такі завдання:

  • узагальнити рекомендації різних авторів стосовно кінезіології, пси-хогімнастики, розвитку артикуляції та дрібної моторики в єдину систему;
  • визначити наявність дефекту в дітей, його клінічні прояви і шляхи корекції;
  • скласти систему роботи з використання біоенергопластики з діть­ми-логопатами;
  • проаналізувати результативність роботи.

Мета використання біоенергопластики:

  • розвивати координацію рухів, дрібної мотори­ки пальців рук, органів артикуляції;
  • нормалізувати м'язовий тонус;
  • подолати синкенезію, гіперкінези, спастичне застигання пальців руки в неприродному по­ложенні;
  • формувати кінестетичне відчуття напруження та розслаблення;
  • активізувати мовленнєву та інтелектуальну діяльності дитини;
  • розвивати пам'ять, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття;
  • формувати вміння діяти за словесними ін­струкціями;
  • адаптувати вправи біоенергопластики до ру­хових, неврологічних і психологічних особли­востей дітей із ЗНМ, ускладнені стертою фор­мою дизартрії.

Впровадження системи вправ передбачає де­кілька етапів роботи.

ПЕРШИЙ ЕТАП — ДІАГНОСТИЧНИЙ

Мета: визначити діагноз мовленнєвих порушень та стан неврологічної симптоматики; виявити усклад­нення та встановити причину їх виникнення, зробити відповідні висновки.

Завдання: провести ретельне обстеження у дітей із ЗНМ будови та рухливості органів артикуляції, міміч­ної моторики, стану м'язового тонусу, розвитку загаль­ної і дрібної моторики.

15 дітей, що поступили до середньої логопе­дичної групи, мали загальне недорозвинення мови 2-3 рівнів. У 7 дітей визначалася стерта форма дизартрії легкого або середнього ступеня тяжко­сті. Виражена або розсіяна неврологічна симпто­матика проявилася передусім у рухових розладах: порушенні координації рухів, змінах м'язового тонусу, несформованості загальної, дрібної і арти­куляційної моторики. Діти були незграбні, розко-ординовані, погано орієнтувалися в просторі і схе­мі власного тіла. У разі збільшення динамічного навантаження знижувалася якість рухів, розпа­далися пози. Багатьом було недоступне виконан­ня спроб артикуляцій: діти помилялися, швидко стомлювалися, рухи ставали неточними, пору­шувався їхній темп, ритм, плавність, з'являлися синкінезії. Чим складніше було завдання для язика і щелепи, тим активніше включалися в рух пальчики, з'являлися гіперкінези (насильниць­кі рухи) кистей, атетозні рухи, посилювалося занепокоєння або спастичне застигання пальців в неприродному положенні. З психологічної точ­ки зору в дітей відзначалася емоційно-вольова не­зрілість, порушення уваги, пам'яті, пізнавальної діяльності, комунікативні труднощі. Впоратися з усіма проблемами допомагали біоенергопласти-ка, обстеження будови і рухливості органів арти­куляції, підбір комплексу вправ, відповідно до мовленнєвих порушень.

ДРУГИЙ ЕТАП — ПІДГОТОВЧИЙ

Мета: підготувати дітей до нової роботи щодо фор­мування мовного апарату методом біоенергопластики.

Завдання: ознайомити дітей з органами артикуля­ції, вчити виконувати прості артикуляційні вправи за стандартною методикою. Розвивати дрібну моторику простими рухами та позами руки. Рухи артикуляції та дрібної моторики виконувати окремо.

На другому етапі діти знайомляться з вправою для губ, язика або щелепи за стандартною методи­кою, тренуються в правильному виконанні перед дзеркалом. Рука дитини до вправи не залучаєть­ся. При цьому логопед, що демонструє вправу, су­проводжує показ рухів однією рукою.

ТРЕТІЙ ЕТАП — ПОЧАТКОВИЙ

Мета: відпрацювати одночасні рухи домінантної руки з органами артикуляції, розвивати початкові від­чуття м'язового тонусу.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики домінантну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

На третьому етапі до артикуляції у дітей під­ключаються рухи провідної руки. Діти з домі­нантною правою рукою і амбідекстри працюють правою долонею, ліворукі діти — лівою. Таким чи­ном, дитина виконує вправу артикуляції, утримує позу й одночасно рухами руки імітує, повторює рух апарату артикуляції. Така гімнастика триває до 3-5 тижнів, залежно від індивідуальних осо­бливостей дитини. Спочатку рухи відпрацьовують індивідуально, тобто з кожною дитиною окремо. Закріплювати сформовані навички можливо в під-групових заняттях, але кожне виконання вправи дитиною повинен контролювати педагог. Логопед стежить за ритмічним виконанням вправ. З цією метою застосовують рахунок, музику, віршовані рядки. При цьому логопед або вихователь продо­вжують давати чіткий зразок руху.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП — ФОРМУВАЛЬНИЙ

Мета: сформувати прості та складні одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції, розви­вати відчуття зміни м'язового тонусу, попередити по­силення занепокоєння, синкінезії, гіперкінезів.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики непровідну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

Цей етап роботи з використання біоенергоплас-тики найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною ру­кою значно складніше, ніж домінантною. Вправи виконують за змістом та методикою попереднього етапу, від простих поз та рухів до складних. Під час виконання вправ на четвертому етапі у дітей частіше з'являються синкенезії та гіперкінези, атетозні рухи, посилюється спастичне застигання пальців в неприродному положенні, у разі збіль­шення динамічного навантаження у дітей зни­жувалася якість виконання рухів артикуляції та руки. Тому формувальний етап біоенергопласти-ки триває до 5-8 тижнів, залежно від індивіду­альних можливостей дитини.

П'ЯТИЙ ЕТАП — ОСНОВНИЙ

Мета: сформувати та одночасно скоординува­ти прості й складні рухи та пози органів артикуляції з рухами та позами лівої і правої рук. Навчити дітей відтворювати напруження та розслаблення м'язового тонусу, уникати насильницьких та зайвих рухів іншими частинами тіла.

Завдання: вчити дітей тримати пози та рухи ар­тикуляції та рук одночасно, передавати рухами арти­куляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження.

На основному етапі біоенергопластики, як і на попередніх, виконання вправ починаємо від про­стих до складних. Коли діти засвоїли вільне ви­конання вправ, їхню діяльність ускладнюємо ро­зігруванням коротеньких інсценівок, переказом невеличких оповідань. Основний етап біоенерго­пластики триває до 5-6 тижнів, залежно від інди­відуальних можливостей дитини.

ШОСТИЙ ЕТАП — ПОРІВНЯЛЬНИЙ

Мета: навчити дітей порівнювати, вдосконалити відпрацьовані складні рухи артикуляції та рук, норма­лізувати м'язовий тонус, підготувати органи артикуля­ції до постановки звуків.

Завдання: використовувати ігри-інсценівки з ви­користанням біоенергопластики, викликати у дітей по­зитивні емоції; бажання порівнювати, відпрацьовува­ти й координувати рухи артикуляції та рук, робити їх точними й ритмічними; змінювати м'язовий тонус, що приводить до його нормалізації. З психологічної точки зору стабілізувати емоційно-вольову зрілість.

Ось декілька ігор-інсценівок для шостого ета­пу біоенергопластики:

«ЗАЙЧИК»

 

На землі сніжок лежить, (Плавні рухи руками, роз­вести

їх над «землею».)

Зайчик по сніжку біжить (Пальчикова фігурка,

«зайчик».)

Мерзнуть вушка, (Згинати й розгинати

пальці — «вушка».)

Мерзнуть лапки, (Ворушити всіма пальцями,

згинаючи і розгинаючи їх.)

Бо без валянців, (Утворити немовби дві

«мисочки» долонями.)

  • шапки. (Двома долонями зобразити

над головою шапку:

однойменні пальці обох рук

торкаються один одного:

розводячи лікті, розвести

притиснуті пальці,

округлити фігуру й

піднести над головою.)

 

«Їжачок»

  • . («їжачок» — з'єднати

долоні разом з пальцями

вгору.)

Голочки гостренькі (Великі пальці — на себе,

решту перекреслити

й поворушити ними.)

Під дубком він збирає («Дерево».)

Їстівні гриби «біленькі» («Гриби»)

 

 

«КОНИКИ»

По гладенькому столі ( «Коник» — чотирма пальцями,

крім великого, стукати по столу.)

  • стукочуть. (Стукати голосніше.)

То не пальчики, ні-ні —

Коники цокочуть: (Стукати ритмічно,

цокаючи язиком.)

 

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («Місток» — поставити

За місток руки «паличкою» одна на

одну.)

  • млинок. («Млинок» — крутити

кулачками один над одним).

 

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («Коник».)

В чисте поле, за лісок («Дерево».)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («Коник».)

  • знову в дитсадок. («Дах» над головою.)

«КВІТОЧКИ»

На галявині зростають («Квіточка» — долоні разом,

Квіточки маленькі пальці розставити, крім мізинців

та великих, — вони торкаються

одне одного.)

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі.

Корінцями із землі («Коріння — як «дерево», але

руки опустити донизу.)

 

П'ють вони водичку,

А нап'ються — підростуть, («Квітка», при цьому стати

навшпиньки.)

 

Стануть вони вищі.

 

 

Далі ігри, які практикуються в пальчико­вому та артикуляційному виконанні, проводи­мо за допомогою пальчикового театру, а згодом інсценуємо ті самі тексти вже у рукавичці. По­рівняльний етап біоенергопластики триває до 5-8 тижнів, залежно від індивідуальних можли­востей дитини.

 

СЬОМИЙ ЕТАП

Сьомим етапом роботи біоенергопластики є «Чарівна» рукавичка.

Мета: вдосконалити ускладнені рукавичками рухи та пози артикуляції та рук, нормалізувати м'язовий то­нус, відпрацювати виразне, чітке промовляння текстів різних творів.

Завдання: використовувати цікаві рукавички для виконання складних поз та рухів органів артикуляції та дрібної моторики пальців, відтворення напружен­ня та розслаблення м'язів з ускладненим завданням, тобто з рукавичками. Стежити, щоб мова була чіткою, ритмічною і виразною.

Для цього потрібні рукавички з п'ятьма паль­чиками, далі й без пальчиків. І хоча театр «Ру­кавичка» дітям засвоїти складніше, ніж простий пальчиковий, однак він викликає більше емоцій, виглядає більш естетично, та й персонажі в ньому більш реальні. Водночас продовжуємо працювати над виразним промовлянням текстів різних творів.

Наприклад, вправа «їжачок». На вказівний па­лець, спочатку без рукавички, а потім у ній, діти одягають пальчикового їжачка. Пропоную пово­рушити цим пальцем, зігнути, розігнути його, по­рухати ним у різні боки — «їжачок проснувся», «їжачок нахилився», «їжачок хитає головою».

Далі до роботи залучають середній та вказів­ний пальці: вони зображають лапки їжачка.

Вправи: «їжачок плескає в долоні», «їжачок ра­діє» , «їжачок умивається». Далі вводжу тексти — пісні, забавлянки, загадки, вірші, казки.

ВОСЬМИЙ ЕТАП — АВТОМАТИЗАЦІЯ НАБУТИХ НАВИЧОК

Мета: автоматизувати набуті навички з формуван­ня мовної моторики у дітей-логопатів.

Завдання: викликати бажання дітей самостійно працювати над автоматизацією мовної моторики, залу­чити батьків до правильної організації роботи вдома, використовуючи біоенергопластику.

Відомі вправи діти закріплювали у мовному куточку самостійно. Підвищували інтерес до за­нять фотографії, малюнки, схеми, піктограми з позначенням вправ, ігрові атрибути для пальчи­ків — капелюшки, рукавички,спіднички, фігур­ки пальчикового театру.

Логопед може самостійно підібрати рух руки під будь-яку вправу артикуляції. Важливо не те що саме робитиме дитина, а як вона це зробить. Необхідно привертати увагу кожної дитини до одночасності виконання рухів артикуляцій з ро­ботою руки; їх ритмічності і чіткості. Цей етап біоенергопластики триває до кінця корекційного навчання.

Загальні вправи після індивідуальної роботи виносили у фронтальні форми роботи. Проводили їх щодня, не менше двох разів — після враніш­ньої гімнастики і після денного сну. Тривалість, послідовність і кількість вправ відповідають осо­бливостям проведення гімнастики артикуляції в логопедичній групі. Вибір конкретної вправи визначався етапом роботи та індивідуальними особливостями і можливостями дітей.

Комплекс, підібраний і розучений дітьми з ло­гопедом, включав п'ять вправ: дві вправи статичні на утримання і три динамічні вправи. Протягом тижня комплекс не змінювався. Кожен понеділок одна засвоєна вправа замінювалася іншою, незна­йомою. Так здійснювалася наступність та посту­пове ускладнення роботи.

У біоенергопластиці використовувала вже до­бре відомі, відпрацьовані артикуляційні вправи. Спочатку в комплекс входила одна така вправа. З оволодінням дітьми технікою одночасного руху усі п'ять вправ комплексу виконувалися з руха­ми рук. Залежно від віку змінювалися тільки мотивація вправ, ігрові прийоми, атрибути. Ін­дивідуально, перед дзеркалом можна заздалегідь ознайомити з вправою дітей, яким з різних при­чин складно розподіляти увагу і контролювати виконання.

Щонайменша недбалість у роботі з викорис­танням біоенергопластики недопустима.

Порівняльний аналіз динаміки розвитку дітей з мовною патологією підтверджує ефективність використання технології біоенергопластики.

 

Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови, фонемних процесів. Біоенерго­пластика дозволяє реалізувати комплексний і розвиток дрібної моторики рук, мовлення, мислення, почуття ритму. Синхронізація роботи з органами артикуляції та дрібною моторикою пальців скорочує час занять, не лише не і зменшуючи, але навіть посилюючи їх результативність. Вона дозволяє швидко прибрати зорову опору — дзеркало і перейти до виконання вправ за відчуттями. Це особливо важливо, і оскільки в реальному житті діти не бачать своєї артикуляції.

 

Практичний власний досвід дозволяє зробити висновок про доцільність застосування біоенерго­пластики в спеціалізованій групі для дітей з по­рушеннями мовлення. Обов'язково, перед вико­наннями вправ з біоенергопластики, проводимо комплекс вправ самомасажу.

Категорія: Поради логопеда | Додав: dnz1chajka
Переглядів: 182 | Завантажень: 7 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar